корисний досвід
Стратегія комфорту перлини Прикарпаття
Чому Івано-Франківськ визнається одним з найкомфортніших міст для проживання в Україні і що для цього роблять його мешканці та влада
Мудрі люди кажуть: для того щоб нормально розвиватися, не "скиснути" та не стати жертвою "містечковості", важливо не замикатись в кордонах того місця, де ти живеш, а бути відкритим до досвіду та здобутків інших. Тому, в межах нашого проекту, присвяченого стратегії, проблемам та перспективам розвитку Краматорська, ми вирішили трохи познайомитись з життям та досвідом кількох інших міст України. Першим з таких міст став Івано-Франківськ.
В силу цілої низки об'єктивних і суб'єктивних умов порівнювати Івано-Франківськ та Краматорськ, та шукати, чим краще те чи інше місто було б некоректно. Та ми і не мали цього на меті. Наша ціль - познайомити читача з тим, як живуть та чим дихають українці в інших містах держави. А враховуючи те, що кілька разів Івано-Франківськ визнавався найкомфортнішим містом країни і продовжує займати високі позиції в цьому рейтингу, нашій владі і громадськості було б корисно познайомитись з його досвідом. Тим більше, що це місто сумірне з нашим за кількістю мешканців, та вже багато років живе і развивається за власною стратегією, яку ми тільки намагаємось почати втілювати в життя.
довідка Post
Івано-Франківськ (раніше – Станіславів, Станіслав) – місто в Прикарпатті, обласний центр Івано-Франківської області, адміністративний, економічний і культурний центр, одне з найбільших міст регіону.

Івано-Франківськ розташований на південному заході України на відстані 150—300 км від кордонів Польщі, Румунії, Угорщини, Словаччини.

Територія міста — 83,73 кв.км. Чисельність населення — 252,1 тис. осіб.

Місто зв'язане мережею автомобільних та залізничних шляхів з країнами Європи та СНД. Міжнародний аеропорт "Івано-Франківськ" забезпечує обслуговування повітряних суден всіх типів та має пропускну здатність 400 пас./год. Відкриті міжнародні авіарейси в Італію, Іспанію, Польщу.

Успішно працюють підприємства з іноземними інвестиціями: ТОВ "Електролюкс Україна", ТОВ "Тайко Електронікс Юкрейн Лімітед" та ДП ВО "Карпати" (проект Делфі).

Івано-Франківськ бере участь у 20 міжнародних проектах Європейського Союзу, ПРООН, USAID, міжнародної програми транскордонного співробітництва.

У 2015 році Івано-Франківськ підтвердив максимальну інвестиційну ефективність (ineА) в рейтингу серед 22 обласних центрів України.


За кількістю діючих малих підприємств на 10 тисяч осіб наявного населення (128) Івано-Франківськ вдвічі випереджає середньообласний (55) та на третину загальноукраїнський (76) рівні.

Традиційно щороку в обласному центрі відбувається близько 15 великих фестивалів.

Івано-Франківськ має яскраво виражену конкурентну перевагу – високий рівень освіти, науки і загальної культури населення. Із загальної чисельності наявного населення 18% (44,5 тис., з яких понад 2 тисячі іноземці) складають студенти, які навчаються у вищих навчальних закладах міста І-ІV рівнів акредитації: 5 університетів, 5 інститутів та технікумів, 9 професійно-технічних училищ.

В місті розвивається понад 50 видів спорту (олімпійських та неолімпійських); успішно функціонують 13 дитячо-юнацьких спортивних шкіл та понад 55 спортивних клубів.

У місті видаються 20 газет та журналів, ведуть трансляцію 4 обласних та 1 муніципальна телекомпанія, 15 регіональних та всеукраїнських FM-станцій, частина з них веде паралельну онлайн-трансляцію.

Міський транспорт – тролейбус, автобус, маршрутне таксі.

Виконавча влада міста на сьогоднішній день сформована здебільшого представниками «Свободи», які також становлять більшість у міській раді: 14 «свободівців», 4 представника «Батьківщина», 9 – «Солідарності», по 6- «Укроп» і «Самопоміч» та 3 позафракційних.
З преших хвилин перебування Франик, як називають його місцеві, справляє дуже приємне враженя. Класична архітектура міста легко уживається з модерновими склом та металом, люди привітні та завжди готові допомогти, якщо до них звернутись, доречі - байдуже на якій мові.

"Серцем" міста є Ратуша (з її оглядового майданчика відкривається захоплююча панорама на все місто та передгір'я Карпат на горизонті) та площа Ринок - навколо них розташована значна кількість місцевих пам'яток. Але найулюбленіша локація містян та туристів - так звана "стометрівка" або "сотка" так називають 450-метровий відрізок вулиці Незалежності.

Тут призначають зустрічі, гуляють, відпочивають, розважаються. "Сотка" та багато провулків, що до неї приєднуются, цілком пішохідні. Тут сконцентрована велика кількість крамниць та бутиків, кав'ярень, ресторанів, книгарень тощо. Поруч - банківський квартал, готелі, бізнес-центри.

Цікаво, що всі ці кав'ярні, ресторанчики, паби та інші заклади мають кожен свій колорит. Власники не стримують фантазії в зовнішньому та внутрішньому оформленні, але завдяки помірності та смаку це не порушує загальної гармонії міста. Багато з них приваблюють відвідувачів якоюсь власною, "крафтовою" продукцією досить високої якості та помірної ціни.

І цей місцевий колорит досить добре відчувається не тільки в історичному центрі а й в сучасних районах. Тут багато транспорту, але рух доволі спокійний. Міські маршрутні автобуси та тролейбуси не змушують себе чекати. Звертає на себе увагу велика кількість велодоріжок на багатьох вулицях міста.

Звичайно ж франківці теж мають проблеми та претензії до місцевої влади. Це і комунальні послуги і тарифи, є проблеми утилізації сміття, існують проблеми з транспортом та паркуванням, викликають велике невдоволення людей і наміри первізників підняти плату за проїзд у маршрутках до 5 (а увечері на деяких маршрутах до 7 гривень). Досить напруженою у місті буває ситуація через підвищені апетити забудовників.

Невдоволені франківці і рівнем комунальних тарифів. Для прикладу: 1 кубометр води (постачання+відведення стоків) тут коштує 15,5 гривень, з теплопостачанням трохи складніше, бо воно складається з умвоно-постійної та умовно-змінної складової та коштує приблизно 30 грн. за кв. метр або 1100-1200 грн. за гігакалорію (в залежності від організації, що постачає тепло). Кубометр гарячої води коштує 71 та 98 грн. (у двох різних постачальників та при наявності сушилок для рушників). Але нагадаємо, що це стосується централізованого надання послуг, а майже всі новобудови міста обладнані системами індивідуального опалення та підігріву води.

Утримання будинків та прибудинкових територій сильно різняться в залежності від типу будинків, обслуговуючої компанії, та встановлюються окремо майже по кожному будинку, але обмежені граничними розмірами, встановленими владою. В середньому мешканці двокімнатної квартирі сплачують 80 гривень. Вивезення сміття - 16 грн. з кожного мешканця на місяць, та газ - 6,96 грн. за куб.

Взагалі, щодо комфортносі міста, то серед франківців на цю тему було проведено багато соцопитувань. Якщо казати в середньму, то приблизно чверть мешканців вважає місто абсолютно і безумовно комфортним. 60-65 відсотків мешканців Івано-Франківська вважають рівень комфортності і зручності міста задовільнім та прийнятним. Більш масштабні дослідження показували, що майже три чверті жителів Прикарпаття, якби перед ними поставили необхідність вибору, вибрали б для проживання Франківськ.

Як вже було сказано, місто завжди займало високі позиції у всеукраїнських рейтингах комфортності (хоча цього року уперед вирвались Луцьк, Рівне, Харків, Львів). Не останню роль у тому, що місто має високі оцінки комфортності відіграє те, що Івано-Франківськ вже багато років має та регулярно допрацьовує свою стратегію розвитку.
з перших вуст
"Питання залучення інвестицій у місто перед нами вже не стоїть"
Одна з головних умов, завдяки яким місто може стало й успішно розвиватися – це стратегія розвитку міста. Краматорськ цей документ розробив зовсім недавно і минулого літа депутати міськради затвердили його на сесії. Отже, ми знаходимось на початковому етапі і віднині усі цільові програми, які розроблятимуться і втілюватимуться у місті, повинні бути відповідати Стратегії.

Івано-Франківськ, на відміну від Краматорська, має вже багаторічний досвід роботи за власним стратегічним планом, познайомитись з яким буде корисно і для Краматорська. Розповісти про цей досвід ми попросили людину, яка безпосередньо відповідає за Стратегію. Це заступник міського голови Івано-Франківська Богдан Білик.

«У нас вже третій стратегічний план. Одна стратегія була на п'ять років, дві – на десять, тобто це вже для нас відома тематика розвитку міста, - розповідає Богдан Білик. - Ми затвердили останню стратегію 27 жовтня на сесії міської ради. Ми будемо ії друкувати трьома мовами: українська, польська та англійська.

Нам в цьому допомагають. Це канадський проект, який працює в Україні, його експерти долучались до розробки стратегії Івано-Франківська. А наші спеціалісти і депутати їздили в Польщу і Канаду вивчати стратегію розвитку.
У місті формується новий підхід до інвестицій
"...потрібно, щоб ручна праця на цих підприємствах була зведена з 40% до 20%, і щоб кожного року зарплата на цих підприємствах зростала на 40%"
Стратегія кожного міста повинна відштовхуватись від наявного середовища. На цей період ми виділили чотири пріоритети.

По-перше – це підтримка інвестицій і розвиток бізнесу. Не залучення, а саме підтримка. В місті зараз формується інший підхід до інвестицій. Якщо 5-10 років тому для нас було основним завданням залучити інвестиції, то сьогодні це питання не стоїть. Стоїть питання, як удосконалити існуючи інвестиції і розширити базу інвестиційних підприємств. У нас, до речі, вкладено 570 мільйонів доларів у місто. 75 з них – у технології.

Наприклад, існуюча інвестиція – «Електоролюкс», це шведська кампанія по виробництву побутової техніки. Ми хочемо, щоб вони виробляли у нас пральні машинки не тільки з горизонтальною загрузкою, а і з вертикальною, і щоб холодильники почали виробляти.

Ще один приклад – «Тайко Електронікс», це американська фірма по виробництву кабельної та іншої електронної продукції, вони хочуть будувати другий модуль підприємства. У першому працює 900 працівників, а побудують другий - буде до 2000. Наше завдання, щоб вони розширювалися і удосконалювалися. Ми ведемо з ними переговори, щоб ручна праця на цих підприємствах була зведена з 40% до 20%, і щоб кожного року зарплата на цих підприємствах зростала на 40%.

Відчуваючи нашу підтримку, інвестор розвиває інвестиції. Ми виходимо із того, що місто не має достатньої робітничої сили для того, щоб приймати більш широкі інвестиції.

Тому така велика фірма як Леоні (німецький концерн, що також виробляє сучасну кабельну продукцію) просилася вложити інвестиції, але ми їй відмовили. Відмовили по простій причині: їй потрібні протягом чотирьох років 5000 працівників. Таких вільних рук в місті немає, але є аналогічні підприємства: Делфі, яка має 3700 працівників по такій же галузі виготовлення кабельної продукції комплектації до автомобілів і Тайко Електронікс. Нова фірма вже існуючих інвесторів може покласти на лопатки, і тоді як буде виглядати місто до тих інвесторів, які уже прийшли набагато раніше, які не побоялись у важкі часи зробити все необхідне, щоб людям дати робочі місця?

Зараз до нас прийшла датська фірма Ектос, яка виготовляє плати до мобільних телефонів, планшетів. Раніше, у часи заснованого ще в СРСР завода «Позитрон» такий об'єм виробляли 1500 робітників. Зараз там працює сім робітників. Такі інвестиції нам підходять, тому що там висока зарплата. Або фірма Таска-текстиль, там все автоматизовано, вони виробляють брендовий дитячий одяг для Європи. Там працює 75 жінок. Такі інвестиції ми з задоволенням приймаєм.

А ще ми робимо велику ставку на залучення інвестицій ІТ- спрямування. Ми хотіли б, щоб наші талановиті айтішники тут працювали, тут лишали свої знання.

Доречі, залучення таких технологій дає місту можливість експортувати продукції у розмірі 60% від усієї виробленої продукції. Всі ці пральні машини, комплектуючі до «Мерседесів» і «Фордів», - воно все іде на експорт. Експорт у нас переважає імпорт на 20%.

Ставка на малий і середній бізнес

Ми робимо ставку на малий і середній бізнес. У нас 99% бізнесу - це малий і середній бізнес, а один відсоток – це трохи більший бізнес, який має п'ять чи десять тисяч працівників. Це дуже важливо. В період кризи ми майже її не відчували, тому що малий бізнес - він маневрений. У нас сьогодні немає безробітних, на 255000 населення всього 1400 осіб стоїть в центрі зайнятості. У більшості - це ті, хто не хоче працювати, вони там стояли і завжди будуть стоять.

Вільних рук у місті немає і для нас зараз завдання номер один – це підготовка робочих кадрів і створення робочих місць за рахунок висококваліфікованих спеціалістів.
Комфортне місто
Другий пріоритет Стратегії – це комфортність проживання. Ви ходили по Івано-Франківську і бачили, як багато викладено бруківки і зроблено доріг, скільки скверів, парків, зроблено доступні міста для інвалідів. Ми проводимо багато різних фестивалів, робимо концертні програми, різні спортивні заходи з тим, щоби люди комфортно відчувалися у місті.

Для нас головне, щоби де людина не проживала, вона повинна не більше ніж за 10 хвилин попасти на тролейбус, автобус, до десяти хвилин прийти до парку погуляти, попасти на спортивний комплекс, попасти до супермаркету.

До цієї стратегії ми розробили план заходів, він має 140 проектів. Вони відповідають чотирьом пріоритетам. Два я уже назвав, третій це…
… Відкрита влада
У нас вся документація проходить через комп'ютер, бачите, у мене на столі нема паперів. Мешканці можуть все необхідне знайти в електронному вигляді. В адміністрації невдовзі буде Прозорий офіс - тобто всі питання, пов'язані з прийомом мешканців будуть здійснюватись не по кабінетам, а виключно там.

Це не рахуючи, що діє ЦНАП, де надають всі дозволи і видають паспорти. А в Прозорому офісі людина буде мати особистий прийом. До речі, молодий міський голова цілими днями буває на всіх можливих заходах, де його запрошують.

Ну і четвертий – це …
… Розвиток культури, медицини, спорту
Питання в тому, щоби створити нормальну, гідну матеріальну базу. Щоб усе було комп'ютеризовано, були електронні черги, а не сидіти під дверми чекати. Якщо б ви відвідали нашу центральну міську лікарню, ви б побачили, що вона по своєму обладнанню нічим не поступається європейським лікарням.

Стратегія розвитку розрахована до 2028 року, а 140 проектів, про які я сказав, розраховані на три роки. Кожні три роки ми будемо розробляти додаткові програми. Загальна вартість цих 140 проектів біля семи мільярдів гривень. Їх фінансування відбуватиметься перш за все з бюджету (у цьому році ми очікуємо два з половиною мільярда бюджет). Ми маємо кредитні ресурси від ЄБРР на покращення і переобладнання теплопостачання. Від світового банку – на очисні споруди для системи водопостачання. Від НЕФКО – на модернізацію 17 будівель бюджетної сфери. Ми взяли кредит в ЄБРР на п'ятдесят нових тролейбусів.

Крім того, ми отримуємо кошти із державного регіонального фонду, із державного фонду соціального розвитку, ну і кошти від співучасті громади. Мешканці визначають ті проекти, які вони хочуть реалізувати, оголошується конкурс і ми виділяємо з бюджету кошти, а мешканці дофінансовують. Тільки цього року мешканці реалізували проектів на три мільйона гривень.

Наприклад, тече дах. Ми виділяємо 60 % при умові, що мешканці добавляють 40. Мешканці зрозуміли, що іншого виходу бути не може, Радянський Союз закінчився, що це їхня власність. До речі у нас в місті жеків немає зовсім - тільки управляючі кампанії і ОСББ.

Якщо повернутися до бізнесу, - у нас сьогодні 27 000 суб'єктів підприємництва. Із них майже одинадцять – це юридичні особи, решта – фізичні особи. 3400 – це середні підприємства. 32000 мешканців із 92000 працюючих працюють у малому бізнесі. Єдиний податок за дев'ять місяців до аналогічного періоду минулого року – плюс 17 мільйонів.

Заробітні плати у нас по місту десь у середньому по сім тисяч гривень. Податок з доходів фізичних осіб до минулого року – плюс 173 мільйона гривень. Обсяг реалізованої продукції також зріс, а якщо є динаміка в економіці, ростуть заробітні плати.
Центр міста - для туристів
Один із ключових елементів в нашому бізнесі – це туризм. Місто само по собі не має великої туристичної привабливості, тому що місто молоде - 356 років буде. По архітектурним пам'яткам ми не можемо тягатись зі Львовом, але, поряд з тим, ми є ворота в Карпати. Через нас їдуть на Буковель, Яремче і так далі. Тому для нас важливо «захопити» цих туристів та хоч на день-два залишити їх у Франківську.

В якому напрямку ми працюємо, - ми робимо фестивалі. Щомісяця у нас фестиваль, і притому, багато міжнародних. Такі фестивалі як Свято ковалів. Раніше Донецьк був таким ковальським містом і Франківськ. Зараз я не знаю як там в Донецьку, але ми іздили на черговий великий з'їзд ковалів в Європі. На Прикарпатський вернісаж ми багато робим. Свято меду, фестиваль Вина і винограду, Фестиваль хліба, Коляда в Карпатах, на який ми будемо скликать колядників зі всієї України і всієї Європи. Для нас важливо, щоб в день фестивалю тут побували туристи і залишили якусь суму грошей.

В місті 58 туристичних фірм. У нас приріст до минулих років десь 20 відсотків туристів. А раз є туристи, - у нас непогано розвивається прикарпатська кухня. Вся центральна зона міста у нас для туристів. Ви бачили, що майже кожні десять метрів - якесь кафе, кав'ярня, ресторанчик. Кожен із них має свою специфіку, свою кухню. До речі, у нас є фестиваль Кулінарна спадщина. Збираються кулінари з Польщі, Румунії, Угорщини, ми організовуємо конкурси.

Зараз також розробляється ще маркетингова стратегія міста, буде вироблено новий логотип міста, більш сучасний".
Будівництво житла: на другому місці після Києва
300 багатоквартирних новобудівель та "Соціополіс" за містом
Будівництво тут можна побачити будь-де - і на околицях и в самісінькому центрі поруч з історичними будівлями
Чи не найперше, на що звертає увагу мешканець Краматорська, який ніколи раніше не був у Франківську - це кількість будівельних кранів та новобудівель у місті. Ми останній бачили у Краматорську років 20 тому. Звичайно ж, Івано-Франківськ и Краматорськ в цьому сенсі знаходяться в дещо різних умовах, але це вражає.

"Цифри кажуть, що ми на другому місті в Україні після Києва. У 2015 році ми побудували 382 000 квадратних метрів житла, в 2016 – 285 000, - розповідає Богдан Білик. - Такі темпи побудови житла, звичайно потребують і розвитку інфраструктури. На розвиток інфраструктури націлені всі кошти від пайової участі. До речі, в цьому році ми здали три дитячі садки, на наступний рік у нас ще три на виході, у 2019 буде ще чотири. Якщо забудовник бере якийсь район, - ми надаємо йому право будувати там школу і дитячий заклад.

Майже все житло, побудоване на території міста, побудовано за рахунок інвесторів – фізичних осіб. Наші люди працюють за межами країни, заробляють, а потім привозять сюди кошти і вкладають їх в нерухомість. Не знаю, як у вас, а у нас, у західняків, є три такі елемента: перше – це побудувати хату більшу, ніж у сусіда, виучити доньку і сина, якщо не на менеджера з туризму, то він обов'язково має бути економіст, і трете, - якщо сусід зробив весілля на триста чоловік, то у мене має бути триста п'ятдесят. Це таке змагання, внутрішня натура наших західняків".
Той факт, що місто "не гумове" забудовників не лякає. В найближчих планах у них - будівництво молодіжного містечка-супутника. Про це нам розповів власник однієї з найбільших будівельних компаній міста ТзОВ МЖК "Експрес-24" Володимир Швадчак

"Ми сьогодні під Франківськом хочемо будувати містечко для молодих людей - Cоциополіс, як ми називаємо його, - ділиться пан Володимир. - Я думаю про те, щоб людина сказала: я тут буду жити. Ось тобі бізнес і офісні приміщення, де ти будеш робити, ось банки, які будуть тобі допомагати, а ось садочок для твоєї дитини, де вона буде п'ять мов вичати".

За його словами "містечко" буде розраховане на 18 тисяч мешканців. Економічна складова питання, тобто як продати таку кількість житла - це не єдине, що потрібно вирішити для успішного втілення планів будівництва "Соціополісу". Все це зараз прораховується. Ще одне велике питання - паралельно впроваджувати державні програми кредитування.

Що стосується ринку нового жила у місті взагалі, то, за словами Володимира Швадчака, зараз у Франківську будується приблизно 300 новобудов. Це можна назвати будівельним бумом. Але, каже пан Володимир, кількість житла що будується вже пішла на спад. Раніше будували ще більше.

Трохи впала і ціна на жило. Ціна за метр складає від 350 доларів. Верхня межа на быльш "елытне" житло коливається десь близько 900.
Кожна чашка кави - внесок у розвиток міста
або який спосіб фінансувати громадські ініціативи придумали франківці
Кожна чашка кави - внесок у розвиток міста
або який спосіб фінансувати громадські ініціативи придумали франківці
Безумовно, в усіх досягненнях міста є частка заслуг кожного небайдужого мешканця. Навряд чи можна було б говорити про успішний та сталий розвиток, якби свою частку у розбудову не вносив активний громадський сектор.

У Івано-Франківську безліч громадських організацій, молодіжних та суспільних платформ, цікавих ініціатив. Багато з них дуже активні і працюють над тим, щоби місто рухалось уперед. Наприклад, у листопаді цього року у місті відбувся великий форум "Місто 3.0", на який приїхали експерти-урбаністи, дипломати, бізнесмени, представники міських адміністрацій та громадських організацій з різних міст України. "Усі вони шукають відповіді на нові виклики для розвитку міст та намагаються сформувати принципи спільної дії для перезавантаження та трансформації", - писала преса про цей захід.

"Якщо у "Місті 1.0" визначальною була "фізика" (інфраструктура), у "Місті 2.0" культура, то тепер йдеться про "Місто 3.0" як саморегулятивну систему, яку співтворять всі мешканці, бо кожен має право висловитись, запропонувати рішення, проявити творчість у своїй галузі; тут немає того, хто вказує, що робити, керівники постають радше координаторами. Так зростає відповідальність всіх і кожного за розвиток міста, а ролі та функції конкретних інститутів потребують нового пояснення. Всі висновки, які ми тут спільно виводимо, ми потім публікуємо і виставляємо на загальний доступ, щоб будь-хто міг з ними ознайомитись і так само надихнутись у своїй діяльності", - каже франківський бізнесмен, співвласник компанії "23 ресторани" та активний громадський діяч Юрій Філюк. Він є засновником чи не найвідомішої з громадських платформ "Тепле місто", про яку хотілося б розповісти трохи більше.

Нажаль нам не вдалося докладно з ним поспілкуватися через його від'їзд за кордон, але інформації про "Тепле місто" безліч усюди. "Цей ресурс є онлайн-платформою для різних ініціатив та синергії між ними. Він покликаний надавати нові можливості для об'єднання зусиль адміністрації міста, локального бізнесу та громади задля сталого розвитку Івано-Франківська", - сказано про проект на сайті "Теплого міста".

Ця платформа згрунтувала навклоло себе людей, які готові вкладати власні гроші, час, натхнення та ідеї у розвиток міста. Це і досить великі проекти міського масштабу і міні-ідеї накшталт реставрації дверей в старовинному будинку чи встановлення на вулиці лавки з сонячною панеллю для підзарядки гаджетів. Платформою вже реалізовно безліч проектів у місті і ось тільки деякі з трих, які тривають на даний момент:

«Urban Space Radio» – це онлайн медіа для людей, яким небайдужі урбаністичні процеси, що вудбуваються в їхніх містах.

Програма "Вивіски " - Створення візуально привабливих вивісок зі збереженням естетики середовища та врахуванням архітектурних особливостей будівель.

"Сеанс міського сканування" - Міжнародний міждисциплінарний фестиваль про місто і для міста в Івано-Франківську.

"Велошкола" - Теорія і практика правильної та безпечної велоїзди у місті.

"Велопарковки" - Проект із розвитку міської мережі велопаркінгів.

"Катай" - Причіп для велосипеда, що є зразком урбаністичного активізму та якісного функціонального дизайну.

Дуже цікавим та успішно втіленим проектом платформи є кафе Urban Space 100. Його ідея полягає в наступному: " Створити громадський ресторан у форматі «Urban Space», що стане успішним прикладом об'єднання громади навколо спільної ідеї. Унікальність проекту у тому, що 80% прибутку ресторану направлено винятково на реалізацію громадських проектів.
Засновниками є 100 соціально активних людей, яких об'єднує ідея якісного розвитку міського простору".

Тобто 100 активних громадян склалися по 1000 долларів і відкрили кафе. Тепер якщо ви там пообідаєте або вип'єте там лише чашку кави, то більша частина прибутку від неї піде у фонд, з якого фінансуються громадськи проекти розвитку міста, про які написано трохи вище, цікаві стартапи, гранти та інше. Перелік всіх діючих, а також реалізованих і тільки запланованих проектів є на сайті "Теплого міста". Там же вказано, яка сумма фінансування потрібна на кожний проект, скільки зібрано на поточний момент і т. д.

Кафе стало шалено популярним не тільки серед містян та туристів. Інші міста також захотіли долучитись до цієї ініціативи. Наприклад, у Києві ця ідея матеріалізувалася у проекті кафе "Urban Space 500", до створення якого залучилося 500 людей. А за три роки існування кафе до "Теплого міста" надійшло вже кілька сотень пропозицій про купівлю франшизи у різних містах світу - від Росії і Казахстану, до Західної Європи і Сполучених Штатів.

Ще рік тому Юрій Філюк розповідав про те, що є зацікавлені люди і плани на відкриття "Urban Space" у Берліні та... Краматорську. Поки ця ідея в нашому місті не реалізована, отже у всіх небайдужих ще є шанс долучитися.

Доречі, що стосується розвитку Франківська, то Юрій Філюк з однодумцями не вважають дуже вдалою ідею робити великі ставки на розвиток екскурсійного та гастрономічного туризму, як це робиться зараз.
Ми робимо нову форму на перетині трьох напрямків, у яких розвиваємось – неформальна освіта, сучасне мистецтво і нова економіка. фото - "Українська правда"
"Бізнес-ринок в Івано-Франківську в порівнянні зі світовим контекстом перебуває все ще зародковому стані, його треба розкачувати через освіту, якість ідей та думок. Треба створювати потенціал.

А якщо сюди зараз раптово потоком поїдуть туристи, ті хороші процеси, які зараз, повторюсь, лише зароджуються – просто знівелюються. Бо підприємці в такому разі переключаться на прості рішення. В такому ринку ключовими факторами успіху стають не інновації, а локація і відповідно доступ до адмінресурсу.

Тому робити ставку на туризм, це в гіпертрофованій формі – як сісти на нафту.

Чому в Росії зараз великі проблеми? Тому що вони мають в надлишку енергоресурси й не докладають зусиль для реального розвитку. Немає стимулу", - розповдає Юрій в одному зі своїх інтерв'ю.- Тому треба думати, як допомогти українським компаніям вийти на відповідний рівень, щоб бути конкурентоспроможними. Ця логіка більш складна, вона потребує складних та продуманих рішень, зате в перспективі ця логіка дозволить Україні конкурувати в подальшому в світі...

"Ми робимо нову форму на перетині трьох напрямків, у яких розвиваємось – неформальна освіта, сучасне мистецтво і нова економіка. Це має бути набір різних бізнес-елементів, культурних та мистецьких інституцій, які між собою в комплексі створюють загальну еко-систему. Ця система повинна детонувати розвиток у місті в цих трьох сферах".


Доречі, той великий інноваційний форум "Місто 3.0" у Івано-Франківську, про який йшлося на початку розділу, пройшов на території колись покинутого заводу "Промприлад". Рік тому "Тепле місто" замовило великій американській компанії "SRI International", яка свого часу винайшла такі речі, як інтернет, банківські кредитні картки та багато інших, масштабне дослідження макроекономіки прикарпатського регіону для того, щоби точніше планувати подальший розвиток.

А ще тій же компанії було замовлено бізес-план нового амбітного проекту. Зараз він вже триває. Це величезний проект, ініційований "Теплим містом", по перетворенню занедбаного "Промприладу" у великий загальноміський іноваційно-культурно-освітньо-бізнесовий простір. У ньому приймають участь понад півтора десятка зацікавлених учасників зі сфери бізнесу, громадськості, влади. Там розташуються танцювальна школа, Робоклуб, дитячий простір, майстерня хендмейд товарів, Barbershop, прес-клуб, MediaHub, Co-working, Урбан Лабораторія, творча майстерня, галерея, Управління інвестиційної політики виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, оскільки там зосереджені їхні потенційні клієнти, також креативна економіка, кафе, бар та декілька офісів".

"Тут має бути простір, який буде поєднувати такі основні напрямки, як: розвиток сучасного мистецтва, розвиток сучасної освіти, нова економіка, інноваційні проекти та урбаністика, тобто просторовий розвиток. Тут має бути бізнес, культурні та освітні інститути, а також відбуватимуться цікаві події та фестивалі, - каже Філюк". - Було переосмислено багато досвідів, як закордонних, так і власних. Наприклад, організаційна бізнес-модель, яку ми розробили, дещо нагадує британську, але ми перебудували її на свій лад, зважаючи на наш потенціал. Ми шукаємо цікаві приклади, часто на них орієнтуємося, але в результаті шукаємо свої рішення. Копіпасти у цій справі не працюють, це завжди переосмислений пошук чогось свого, унікального. А ми унікальні тим, що хочемо великий та дорогий інфраструктурний проект втілити за логікою «знизу-вверх». Не тоді, коли є один інвестор, котрий самостійно все закладає та диктує музику. Тут ідея в тотальному співтворенні, навіть уже на цьому "пілоті". Збираючись у команді, ми обговорюємо бачення, правила, принципи добросусідства, відкритого коду та інші. У нас є рекомендація навіть до архітектури: все, що може бути відкрите – має бути відкритим. Ми не хочемо, щоб діяв принцип закритого офісу. Вони мають бути максимально проникнуті один в одного. Підхід «знизу-вверх» ще ніхто в пострадянському просторі не робив у таких масштабах. Власне в цьому і полягає експеримент. В проекті ми не самі, у нас є інші партнери окрім платформи «Тепле місто», є ГО «Інша Освіта», школа урбаністики «СANactions», ГО «Ґараж Ґенґ» та MitOst. Якщо все відбудеться так, як ми хочемо, то в кінцевому випадку керівником усього проекту буде громада міста. Воно має стояти на багатьох ногах: підприємці, бізнесмени, міжнародні партнери, громадські організації, які спільно створили проект. Саме тоді ідея буде жити".

Отже, Краматорську є з кого і з чого брати приклад. Місто вже розробило Стратегію і дуже добре, что головний акцент в ній робиться на стартапи та інновації. Тепер для неї потрібні вже конкретні плани та програми.

Вмісті досить активний громадський сектор, який буде розвиватись і надалі. Якщо все буде добре, то після того, як буде остаточно доведено до ладу київський проект "Urban Space 500", створювати подібний простір розпочнуть і в Краматорську. Зараз, наскільки нам відомо, ще не набралося достатньо зацікавлених мешканців міста, які готові прийняти в ньому участь.

Цікаві ідеї щодо підвищення комфортності у місті були озвучені на нашому заході, присвяченому архітектурі Краматорська.

В контексті франківського проекту на базі "Промприладу" одразу ж пригадується ідея створення "Депо мізків" у колишньому трамвайному парку, та ще кілька ідей, які виникли під час обговорення нагальних проблем міста. Тобто ідеї є, гарні приклади та досвід теж. Треба тільки брати й робити.

Здійснено в рамках проекту за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією уряду США.

Supported by the Media Development Fund of the U. S. Embassy in Ukraine. The views of the authors do not necessarily reflect the the official position of the U. S. Government.

© All Right Reserved. www.Kramatorskpost.com
Made on
Tilda